У дитинстві я бачив, як бабуся годувала курей. Різні за кольором птахи бігли до миски з зерном. Ці спогади нагадують про українських курей. Наші породи не лише існують, але й дають багато яєць та добре витримують наш клімат.
Історія українських порід курей
Українці тримають курей століттями. Ці птахи давали яйця, м’ясо та пір’я для подушок. У кожному регіоні були свої типи курей, які підходили до місцевих умов.
У 20-му столітті вчені почали працювати з місцевими курми. Їх цінували за стійкість, невибагливість та здоров’я. Так з’явились українські породи, які поєднали найкращі риси місцевих курей з продуктивністю світових порід.
Селекціонери роками відбирали найкращих птахів, схрещували їх і створили те, чим Україна може пишатись.
Основні українські породи курей
Слобожанська порода
Слобожанська порода – гарна курка з пишним пір’ям. Її вивели на Харківщині у 1940-х роках. Селекціонери схрестили місцевих курей з породою Нью-Гемпшир.
В результаті отримали курей з добрим м’ясом, які також несуть багато яєць. Півні важать 3,5-4 кг, кури – 2,5-3 кг. Одна курка дає до 170-190 яєць на рік, кожне вагою 58-62 г.
Слобожанські кури не вибагливі. Вони добре переносять морози, шукають корм на подвір’ї, рідко хворіють. Вони спокійні та живуть мирно з іншими птахами.
Якщо ви тільки починаєте розводити курей, слобожанська порода – хороший вибір.
Полтавська глиняста
Полтавська глинястаНа Полтавщині можна побачити курей глинясто-рудого кольору. Це Полтавська глиняста порода – одна з найкращих в Україні.
Її створили у 1930-40-х роках, схрестивши місцевих курей з орпінгтонами та нью-гемпширами. Колір їх пір’я схожий на глину – від світло-жовтого до темно-червоного, звідси й назва.
Півні важать 3,5-4 кг, кури – 2,5-3 кг. Кожна курка дає 160-180 яєць на рік, вагою 55-60 г. Яйця мають кремову або світло-коричневу шкаралупу.
М’ясо цих курей ніжне, соковите, з особливим смаком. Бульйон з полтавської глинястої дуже смачний.
Ці кури добре пристосовуються до різних умов, рідко хворіють, люблять пастись на траві. Вони підходять для органічного господарства.
Бірківська барвиста
Бірківська барвиста курка вражає своїм гарним пір’ям. Воно різнокольорове – від золотисто-коричневого до чорного з зеленим відливом.
Цю породу створили в селищі Бірки на Харківщині в Інституті птахівництва. Селекціонери працювали з 1972 року, схрещуючи місцевих курей з австралорпами, род-айландами та полтавськими глинястими. Порода офіційно затверджена у 2006 році.
Бірківські кури середнього розміру: півні важать 3-3,5 кг, кури – 2,2-2,8 кг. Вони несуть багато яєць – 190-210 на рік, вагою 58-62 г. Яйця мають кремову або світло-коричневу шкаралупу.
Ці кури дають багато яєць і мають смачне м’ясо. Вони витривалі та продуктивні.
Рано-вранці ці різнобарвні красуні біжать по подвір’ю, готові до нового дня. Такий початок дня додає гарного настрою.
Якщо вам важлива не тільки користь, але й краса, бірківська барвиста – ідеальний вибір.
Геркулес
Півень породи Геркулес вражає своїм виглядом. Потужний, з гордою поставою, він виправдовує свою назву.
Породу Геркулес створили українські селекціонери у другій половині 20-го століття. Вони схрестили місцевих курей з корнішами та плімутроками. Мета була отримати птицю з добрим м’ясом, яка підходить для українських умов.
Ці кури великі: півні важать 4,5-5 кг, кури – 3,5-4 кг. При цьому несуть достатньо яєць – 150-170 на рік вагою 58-62 г.
Курячі частини з цієї породи великі та м’ясисті. М’ясо ніжне і соковите.
Геркулесам потрібно більше місця через їхні розміри, але в іншому вони невибагливі. Вони ростуть повільніше за бройлерів, але м’ясо мають смачніше.
Якщо додасте породу Геркулес до свого господарства, завжди матимете якісне м’ясо.
Українська чубата
Кури з чубчиками на голові завжди привертають увагу. Українська чубата порода – справжня прикраса пташиного двору.
Ця порода формувалась століттями на території України. Селяни цінували не тільки продуктивність, але й красу своїх птахів. Так з’явились кури з чубами. У 20-му столітті почалась цілеспрямована робота з покращення цієї породи.
Українські чубаті кури середнього розміру: півні важать 2,5-3 кг, кури – 1,8-2,3 кг. Кожна курка дає 160-180 яєць на рік вагою 50-55 г. Яйця мають білу шкаралупу.
Багато хто тримає українських чубатих для краси. Але вони також добре несуться.
Двір, де гуляють ці аристократичні птахи з чубчиками, виглядає дуже гарно.
Якщо цінуєте красу та оригінальність, заведіть українських чубатих у своєму господарстві.
Українська зозуляста
Назва “зозуляста” вказує на вигляд цієї породи – її пір’я нагадує забарвлення зозулі, з сіро-блакитним відтінком і смугастим малюнком. Кожне перо має кілька темних смуг на світлішому тлі.
Порода формувалась в Україні природним шляхом багато поколінь. Селяни відбирали для розведення найкращих птахів із характерним забарвленням. У 20-му столітті почалась планова робота з цією породою.
Українські зозулясті кури середнього розміру: півні важать 2,8-3,3 кг, кури – 2-2,5 кг. Несучість – 170-190 яєць на рік вагою 55-60 г. Яйця мають кремову шкаралупу.
Ці птахи мають спокійний і дружній характер. Вони продуктивні, невибагливі до умов, стійкі до хвороб.
Навіть взимку ці курочки гуляють подвір’ям, не бояться ні холоду, ні снігу. Така стійкість вражає.
Якщо розведете українських зозулястих курей, переконаєтесь у їхній невибагливості та хорошій продуктивності.
Переваги розведення українських порід
Переваги розведення українських порідКоли вибираєте породу курей, часто дивитесь на іноземні. Але українські кури мають багато переваг.
Перша перевага – пристосованість до нашого клімату. Вони не бояться ні літньої спеки, ні зимових морозів. Іноземним породам часто потрібне опалення взимку, а наші кури спокійно живуть у простому курнику.
Друга перевага – стійкість до хвороб. Українські кури рідше хворіють і швидше одужують. Це результат природного відбору в наших умовах.
Третя перевага – якість продукції. Українські породи дають смачніше м’ясо та яйця, ніж промислові гібриди. Яйця мають насичений жовток, а м’ясо – особливий смак.
Четверта перевага – економія на кормах. Наші породи ефективно використовують корми, активно шукають їжу на вигулі, що зменшує витрати на годівлю.
П’ята перевага – збереження генетичного різноманіття. Розводячи українські породи, ви зберігаєте нашу національну спадщину.
Спробуйте завести українських курей, і побачите їхні переваги.
Як утримувати та годувати українських курей
Утримання українських порід курей просте, але деякі поради допоможуть отримати кращі результати.
Курник має бути сухим, чистим, без протягів, але з доброю вентиляцією. На одну курку потрібно не менше 0,25 м² площі підлоги.
Вигул обов’язковий для українських порід. Вони люблять шукати черв’яків, їсти траву, купатись у пилу. Це забезпечує їхнє здоров’я і продуктивність.
Щодо годівлі – українські породи невибагливі, але збалансований раціон важливий. Основа – зернові (пшениця, кукурудза, ячмінь), додають білкові корми (соняшниковий шрот, рибне борошно), а також зелень, овочі, фрукти. Не забувайте про мінеральні добавки – крейду, черепашник, дрібний гравій.
Додавання до раціону кропиви, кульбаби, подорожника робить яйця смачнішими, з яскравішими жовтками.
Створіть для своїх курей комфортні умови – і вони віддячать вам високою продуктивністю.
Підсумок
Українські породи курей – це частина нашої історії та національної спадщини, яку ми маємо зберігати. Кожна порода має свої особливості та переваги.
Розводячи українських курей, ми отримуємо якісну продукцію і зберігаємо біологічне різноманіття нашої країни. Коли кілька промислових порід витісняють усі інші, важливо зберегти наші, українські породи.
“Наша курка – як наша пісня, її треба берегти”. Українські кури – символ нашої самобутності, працьовитості, вміння жити в гармонії з природою.
Нехай на ваших подвір’ях гуляють українські кури, даючи смачні яйця та м’ясо, нагадуючи, що українське – якісне і найкраще для нас.
