Планети земної групи: характеристика і порівняння

Коли ми дивимось на нічне небо, мерехтіння далеких світів змушує нас замислитись про наше місце у Всесвіті. Чотири планети, найближчі до Сонця, схожі між собою як рідні сестри. Вони такі різні від газових гігантів, що знаходяться далі в космічній темряві. Ці чотири світи – Меркурій, Венера, Земля і Марс – мають особливу назву: планети земної групи.

Що таке планети земної групи?

Планети земної групи – це чотири найближчі до Сонця планети з твердою поверхнею. Їх головні риси – відносно невеликі розміри, кам’яниста поверхня та висока густина. На відміну від планет-гігантів (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун), вони не мають густих атмосфер з газів та не оточені системами кілець.

Якщо уявити планету-гігант як величезну кулю газу, то планета земної групи нагадує тверду каменюку з тонким газовим покривалом або взагалі без нього. Ми можемо ходити по їхній поверхні, тоді як на планетах-гігантах просто нема на що ступити.

Загальні характеристики планет земної групи

Склад та структура

Всі планети земної групи мають подібну внутрішню будову: металеве ядро (переважно залізо), кам’яниста мантія та тонка кора. Уявіть яйце, де жовток – ядро, білок – мантія, а шкаралупа – кора. У складі цих планет переважають силікати (породи, схожі на земні) та метали, особливо залізо.

Атмосфера

Атмосфери планет земної групи сильно відрізняються. Меркурій майже не має повітря через близькість до Сонця. Венера загорнута в надтовсту ковдру з вуглекислого газу. Земля має саме той склад повітря, який потрібен для життя. А Марс оточений дуже тонким шаром атмосфери, яка продовжує зникати.

Супутники та кільця

На відміну від планет-гігантів з їхніми десятками супутників, планети земної групи мають мало супутників або не мають взагалі. Земля має один супутник – Місяць, Марс – два маленьких (Фобос і Деймос), а Меркурій і Венера взагалі без супутників. Жодна з цих планет не має системи кілець.

Індивідуальні характеристики планет земної групи

Меркурій

Меркурій – найменша планета і найближча до Сонця. День на ньому триває 176 земних діб, а рік – лише 88 діб. Уявіть місце, де вдень температура підіймається до +430°C, а вночі падає до -180°C. Поверхня Меркурія нагадує Місяць – вона вкрита кратерами від метеоритів. Без захисту атмосфери планета стала мішенню для космічних каменів.

Венера

Венера – найгарячіша планета Сонячної системи, і не тому, що вона близько до Сонця. Її надтовста атмосфера з вуглекислого газу створює потужний парниковий ефект. Температура на поверхні досягає +462°C – достатньо, щоб розплавити свинець! Хмари на Венері складаються не з води, а з сірчаної кислоти. Через це Венеру часто називають “пеклом Сонячної системи”.

Земля

Наша домівка – єдина відома нам планета з життям. Все завдяки рідкій воді на поверхні, правильній відстані від Сонця та захисній атмосфері. Земля має один природний супутник – Місяць, який впливає на припливи та відпливи в океанах. Наша планета унікальна своєю різноманітністю ландшафтів: від крижаних пустель до спекотних тропіків, від глибоких океанів до високих гір.

Марс

Червона планета отримала свій колір через оксид заліза на поверхні – звичайну іржу. Марс має найвищу гору Сонячної системи – вулкан Олімп заввишки 21 км. На полюсах планети є шапки з водяного льоду та замерзлого вуглекислого газу. Вчені знайшли докази, що колись на Марсі була вода і, можливо, просте життя. Сьогодні Марс – головна мета для пошуку слідів позаземного життя.

Порівняльні характеристики планет земної групи

Дослідження планет земної групи

Ми вивчаємо наших космічних сусідів вже багато років. Місія “Мессенджер” кружляла навколо Меркурія, збираючи дані про його поверхню. До Венери літали “Венера” та “Магеллан”, які змогли зробити фото крізь густу атмосферу. На Марсі працювали багато роботів: “Вікінг”, “К’юріосіті”, “Персеверанс” шукають воду і сліди життя.

Кожна нова місія відкриває щось несподіване. Наприклад, ми дізнались, що на Меркурії є лід на полюсах, хоча планета дуже близько до Сонця. А марсохід “Персеверанс” нещодавно зібрав зразки марсіанських порід для майбутньої доставки на Землю.

Екзопланети земного типу

Сучасні телескопи знаходять планети навколо інших зірок – екзопланети. Найцікавіші з них – схожі на Землю кам’янисті світи. Вчені шукають планети в “зоні життя” – на такій відстані від зірки, де може існувати рідка вода. Найвідоміші екзопланети земного типу – це система TRAPPIST-1 з сімома планетами, схожими на Землю, та Проксима Центавра b біля найближчої до нас зірки.

Ці відкриття дають надію, що десь у космосі може існувати інше життя. Кожна знайдена екзопланета земного типу – це новий крок до розуміння, наскільки унікальна наша Земля.

Планети земної групи – це не просто кам’яні кулі в космосі. Вони розповідають історію формування Сонячної системи. Вивчаючи їх, ми краще розуміємо, як виникла і наша планета. Коли наступного разу подивитесь на нічне небо, згадайте, що там, серед зірок, є світи, схожі на наш. А можливо, ми колись зможемо відвідати їх і розширити межі людського дому за межі Землі.

Тож не забувайте іноді дивитися вгору. Планети земної групи – наші найближчі сусіди – чекають, коли ми розкриємо всі їхні таємниці.